У новому епізоді подкасту «Культурна робота» Олена Сирбу говорить з Валерією Карпань, кураторкою, художницею і програмною координаторкою проєкту «Культурні географії» і Ксенією Рибак, активісткою, дослідницею, учасницею ініціативи Occupy Kyiv Cinemas.
З чого почалось дослідження кінотеатрів?
1 жовтня 2018 року в Києві закрився комунальний кінотеатр «Кінопанарама», з цього почалась активіська діяльність ініціативи Occupy Kyiv Cinemas та дослідження київських кінотеатрів. Олена Сирбу, Ксенія Рибак і Віта Шнайдер готували статтю для «Політичної Критики» і намагалися зрозуміти, як відбувалася приватизація кінотеатрів Києва, і чому вони сьогодні закриваються. Це перше дослідження про кінотеатри Києва стало поштовхом до дослідження кінотеатрів в регіонах і створення проекту «Кінографія. Географія українських кінотеатрів радянського періоду».
Для ГО «Культурні Географії» важливі теми збереження культурної інфраструктури архітектурної спадщини. «Культурні Географії» долучились до проєкту через зацікавленість у розвитку дискусії про кінотеатри як цінні архітектурні об’єкти та просвітницькі культурні центри.
Етапи дослідження
Дослідження розпочалося з кабінетного етапу: робота з архівами, інформацією, що є у публічному доступі, запити до Департаментів культури і гуманітарної політики, Департаментів комунального майна 14 міст, що увійшли до дослідження. Це Вінниця, Дніпро, Житомир, Київ, Кривий Ріг, Луцьк, Маріуполь, Львів, Одеса, Харків, Херсон, Запоріжжя, Рівне та Чернігів. Метою було дізнатись інформацію щодо форм власності та особливості приватизації у різних містах.
Другий етап — польовий. Команда «Кінографії» провела інтерв’ю з представни_цями органів влади, дослідни_цями, активіст_ками і працівни_цями кінотеатрів.
Під час реалізації дослідження деякі етапи відбуваються одночасно та впливають одне на одного.
Важливою частиною проєкту є створення чотирьох великих текстів: два тексти про процеси кінофікації в Україні у 1950-тих та про зразки монументального мистецтва радянських кінотеатрів. Та два про сучасний стан кінотеатрів, та становище кіномережі сьогодні. Результати проекту будуть представлені у вигляді сайту з інтерактивною мапою.
Читайте також:
«Заговори, щоб я тебе побачив». Звуки міста
Проєкт досліджує історію радянських кінотеатрів в Україні. Також учасни_ці дослідження намагаються зрозуміти, в якому становищі зараз знаходиться мережа кінотеатрів і що відбувається зі спадщиною кінофікації. 1940–80-ті роки — великий за обсягами період, тому на цьому етапі проект опрацьовує лише частину інформації, яка стосується 14 міст, періоду 1950-тих та трансформацій кіномережі у індустріальних містах.
Розмови зі свідками подій важливі для збору інформації, адже іноді неможливо знайти документи та інформацію щодо деяких кінотеатрів 1960–80 років.
Умови праці учасни_ць проєкту
Це дослідження проводиться не в рамках академії, дослідницького центру чи інституції. Частина команди, яка працює над проєктом — учасниці «Культурних Географій», інша частина — учасниці активістських рухів, які захищають кінотеатри, незалежні дослідни_ці, фотограф_ки. Всі учасни_ці мають інші проєкти поза межами дослідження. Це впливає на організацію і продуктивність роботи над дослідженням. На фінальних етапах проєкту дослідни_ці зрозуміли, що не розрахували обсяг потрібних ресурсів і запланували забагато роботи. Це пов’язано з особливістю грантового фінансування досліджень.
Слухайте також:
Одночасно робота над дослідженням починається ще на етапі заповнення грантової заявки, адже це вимагає продумуванням дослідження наперед, що не оплачується додатково.
Онлайн-мапа
Сьогодні онлайн-мапа включає маркери 14 українських міст. Зараз це Вінниця, Дніпро, Житомир, Київ, Кривий Ріг, Луцьк, Маріуполь, Львів, Одеса, Харків, Херсон, Запоріжжя, Рівне і Чернігів. У майбутньому вона розширюватиметься і доповнюватиметься. Мапа має комплексно показати сучасний стан кінотеатрів, що належали до радянської кіномережі. Маркери мають різні задачі й в залежності від інтенції користувача дають можливість побачити стан будівлі, наявність монументального мистецтва, роки побудови чи відкритість кінотеатрів до кінофестивалів.
Задум створити інтерактивну мапу кінотеатрів пов’язаний з початком руху на захист кінотеатрів «Київ», «Кінопанорама» і «Україна». Тоді Настя Теор намалювала мапу комунальних кінотеатрів Києва для візуалізації дослідження київських кінотеатрів, яким займалися Ксенія Рибак, Олена Сирбу і Віта Шнайдер. За радянських часів у Києві було понад 40 стаціонарних кінотеатрів. На сьогодні майже всі вони зачинені. Карта дала можливість простежити, як на закриття кінотеатрів вплинув процес приватизації комунального майна міста. Адже більшість кінотеатрів було закрито саме після приватизації. Завдяки мапі ця втрата стала більш видимою. Цікаво поглянути, яким могло би бути місто зараз, якби більшість кінотеатрів не закрили і не знищили.
Умови праці працівни_ць кінотеатрів і політики розвитку кінотеатрів як культурних центрів
Часто працівни_ці кінотеатрів можуть одночасно виконувати різні обов’язки. Інколи збереження кінотеатру залежить саме від його працівни_ць і директор_ок. Водночас бракує послідовних політик з боку місцевого самоврядування. Крім того, керівни_ці потребують професійних кадрів, яких часто важко знайти через низький рівень заробітної плати. Існує проблема фінансування і підтримки від держави. Дослідниці зауважують, що однією з позитивних тенденцій є те, що комунальні кінотеатри у регіонах часто не намагаються конкурувати з великими мережами, бо мають інший формат репертуару, направлений на соціальні теми і вразливі групи людей.
Висновки
Основна місія проєкту зараз — поширення ідеї та залучення до дискусії довкола кінотеатрів відвідувач_ок кінотеатрів, їхніх співробітни_ць, органи влади і дослідни_ць.
Читайте також:
Право на місто — це право заходити в кінотеатр з вулиці
Умови праці в комунальних кінотеатрах є прекарними, оскільки не всі працівни_ці отримують заробітну плату з бюджетних коштів, а також часто поєднують кілька посад. Це демонструє брак фінансування сфери культури. Проблеми працівни_ць кінотеатрів часто спільні, тож це має вирішуватись на рівні культурних політик на місцевих та державних рівнях.
Більша частина дослідження в іншихих містах відбувалася дистанційно. Результати не охоплюють всю Україну, але проєкт буде продовжуватись і розширюватись. Дослідниці запрошують долучатися до проєкту місцевих мешкан_ок, ділитися спогадами та фото кінотеатрів у їхніх містах і селах.
