Від Сум до російського кордону — 30 кілометрів. Станом на початок квітня 2025 року в області триває евакуація цивільного населення з прикордонних громад. Це пов’язано із загостренням обстрілів на прикордонні — росіяни все активніше обстрілюють населені пункти авіабомбами, артилерією та дронами. У Суми, які були в облозі навесні 2022 року, також регулярно прилітає — росіяни знищують цивільну інфраструктуру й обстрілюють місто. Попри це, місто продовжує жити, боротися та розвиватися. Суми — яскравий приклад того, як громада здатна мобілізуватися, переосмислити себе та створити нову якість міського життя.
Разом із Дмитром Тищенком, співзасновником і керівником сумського медіа «Цукр», ми підібрали три ініціативи в місті, які виникли або отримали нове життя під час повномасштабної війни. Ці ініціативи стають місцем зустрічей, стартовими точками нових міських проєктів і часом осередками опору. Відтак — розвивають спільноти та згуртовують сум’ян в умовах невизначеності війни. Ми поговорили із засновниками та засновницями цих ініціатив. І розпитали їх, яким вони бачать розвиток міста та своїх ініціатив, у чому вбачають найбільше загроз і чим їхні проєкти цінні й важливі для міста та сум’ян_ок.
Спільнота «Cуми майбутнього» та артпростір «Погріб»
«“Суми майбутнього” — це спільнота однодумців, творчих, ідейних і креативних людей, метою яких є розвиток міста Суми», — так описують ініціативу на її сторінці в інстаграмі. Зараз спільнота є парасолькою проєктів, адже з неї почалася низка нових ініціатив, серед яких — простори «Погріб», «Креативно-реактивна яма» та «Літничка». Мета кожної з них — дати змогу містян_кам об’єднуватися, співтворити та співпрацювати.
Частина проєктів, якими опікується спільнота, — непублічні, адже націлені на військову допомогу, розвиток інфраструктури та співпрацю з місцевим самоврядуванням.
Одним із перших відкритих проєктів команди став артпростір «Погріб». Його створили вже під час повномасштабної війни, аби спрямовувати прибуток з подій на військові потреби та заохочувати людей донатити. А також — дати майданчик для реалізації сум’ян_ок. За останні роки роки тут організували десятки концертів, перформансів і подій, приймали українських і міжнародних виконав_иць, стендапер_ок, поет_ок та архітектор_ок — і зібрали понад 900 тисяч гривень на ЗСУ. Через проблеми з приміщенням у лютому 2025 року команда була змушена закрити «Погріб» і зараз шукає можливості перезапустити проєкт під назвою «Погріб 2.0». Наразі організатор_ки шукають безпечний підвальний простір, який здатен вмістити великі аудиторії.
Тут має бути галерея № 1
«Ми стараємось “за ручку” привести людей до ментального та фізичного опору ворогу, але через прості речі, не через прямий вишкіл, — пояснює Олександр Бабич, співзасновник «Суми майбутнього». — Важливо, аби ми не програвали пропаганді Росії і підтримували молодих людей, які є активними й свідомими».
Це не єдина проблема в місті — перешкод і викликів у наближеному до ворога місті достатньо. Однією з найважчих Олександр називає демографічну ситуацію: «Багато молоді виїжджає з міста, лишаються більш дорослі люди та військові. Все менше лишається тих, хто може бути активними і цікавляться тим, що ми робимо», — каже активіст. На спроможність людей підтримувати військо, чинити опір, впливати на розвиток міста та брати на себе відповідальність за майбутнє міста впливає і російська пропаганда — тож команда спільноти намагається створювати проєкти і в цьому напрямку.
Другою проблемою є економічна ситуація. «Економіка нашого міста не була потужною — передусім через близькість до Росії, яка протягом останніх 30 років мала на нас суттєвий вплив. Через високі ризики інвестори не вкладали кошти, а ті ресурси, які місто все ж акумулює, часто використовуються неефективно. Це призводить до нестачі підтримки з боку уряду для місцевих ініціатив. Натомість ми самі нерідко підтримуємо уряд — допомагаємо військовій адміністрації та окремим органам самоврядування», — додає Олександр. Наразі місто перебуває у стані економічного виснаження — багато бізнесів закриваються, деякі не наважуються відкритися через ризики наступу та постійні обстріли.
Функцією та метою спільноти під час війни Олександр називає гуртування та створення безпечних умов для комунікації і можливість реалізувати творчий та ідейний потенціал для кожного і кожної.
«Ми вважаємо важливим, щоб кожен громадянин брав відповідальність за своє майбутнє та майбутнє міста. Своїм підходом, проєктами та активною участю ми прагнемо показати приклад, як це можна робити, — пояснює Олександр. — Ми створюємо події та простори, які дають надію на майбутнє міста й можливість залишатися тут — попри повномасштабну війну та всі її наслідки. Наша мета — надихати діяти й відчувати причетність до творення міста майбутнього. Моя особиста ціль і місія — розвиток суспільства, боротьба з несправедливістю, дискримінацією та всім, що з цього випливає. Коли ми беремося за один напрям змін, завжди виникає ще десяток пов’язаних проблем, які ми не можемо ігнорувати — тому намагаємося діяти комплексно».
Слідкувати за проєктами спільноти «Суми майбутнього» можна на їхній сторінці в інстаграмі.
«Артдвір»
«Артдвір», мистецький простір на Воскресенській, 6а, почали облаштовувати у 2018 році, придбавши невелике занедбане приміщення, де в радянський час були художні майстерні. Щойно прибрали сміття і зробили ремонт, тут відкрили мистецьку галерею, а вже у 2019 році провели перший фестиваль «Поезія кольорів та відтінки музики», а на стіні будівлі організували галерею просто неба, розповідає Вадим Дубодєлов, арткуратор і керівник ГО «БюроАрт» та ГО «АртДвір на Воскресенській».
З початком повномасштабної війни команду охопив ступор — мистецтво відійшло на другий план, і ніхто не знав, як діяти в новій реальності. «Перші місяці ми опікувалися родинами загиблих, розвозили їжу, допомагали людям», — згадує Вадим. Після звільнення Сумщини українськими військовими мистецтво поступово повернулося у дворик і мистецькі простори — разом із людьми, які почали повертатися додому.
«Ми зрозуміли, що потрібно діяти, попри війну. Так з’явилася благодійна виставка “Повернення” — ми продавали роботи знайомих художників, з якими співпрацювали раніше, а всі зібрані кошти передавали на підтримку Збройних сил України та допомогу постраждалим від війни», — розповідає Вадим.
Тут має бути галерея № 2
В одному з просторів облаштували укриття — мешкан_ки навколишніх будинків приходили туди ховатися від обстрілів. З часом це місце також перетворилося на артпростір. «Ми перетворили це укриття на музей “радянського крінжу”. Наприклад, сьогодні тривога тривала з 10 до 13 — і замість того, щоб просто сидіти в підвалі, люди можуть роздивитися артефакти, картини, навіть побити в піонерський барабан. Для дітей це цікаво», — каже Вадим.
«Артдвір» — мистецька локація, де зібрано багато інших ініціатив. Наприклад, приватний музей Сергія Гуцана, галереї сучасного мистецтва bureauArt та KosTur-Gallery, артсховище, галерея «Поезія кольорів», музей фотографії «Макашовъ», фотостудія «Друзі Дагера», «Лялькова кімната», студія історичного костюма «Ладунок», артбар «ФОП Журавльова», арткафе bureauArt і арткав’ярня C:6.
Раз на два тижні команда проводить кінопокази — скажімо, минулого літа показували цикл поетичних фільмів Олександра Довженка під живий фортепіанний супровід. Також, якщо є ідея, з командою можна домовитися про проведення спільних подій в «Артдворі». Часто на локації організовують презентації поетичних збірок чи музичні події.
«Принцип простий: якщо ви проводите подію безкоштовно, ми також не беремо жодних коштів. Якщо подія платна — отримуємо частку. А коли ви збираєте гроші на Збройні сили, ми додаємо свої внески», — розповідає керівник «Артдвору».
Регулярно тут можна побачити події для військових та їхніх родин.
«З початком Курської операції в місті з'явилося багато військових, які заїжджали в Суми на кілька днів. Вони часто приходили сюди самостійно чи провести час зі своїми близькими, партнер_ками, які приїжджали до них на побачення. Це простір, де можна насолоджуватися альтернативною музикою та брати участь у різних подіях — лекціях, виставках та інших заходах», — пояснює Вадим. Арткуратор зазначає, що головне, що дає це місце сум’ян_кам і гостям, — можливість відпочити, дізнатися більше про історію та культуру, а також, перебуваючи в місті, наближеному до фронту, потрапити в «іншу реальність».
Слідкуйте за новинами про «Артдвір» на сторінці галереї bureauArt в інстаграмі.
Дворик на Кузнечній
Дворик на Кузнечній, 2 — це простір, який виник з ініціатив кількох громадських організацій, що зареєстровані за цією адресою. Серед них — громадський фонд «Суми», «Студентське братство Сумщини», «Місто розумних» і «Центр соціального партнерства». Зараз Двориком опікується громадська організація «Цукр».
На початку повномасштабної війни дворик став одним із епіцентрів спротиву росіянам. 24–25 лютого 2022 року містом вже йшли російські танки, згадує Альона Сергієнко, операційна директорка «Цукру». На Кузнечній, 2, тоді також був «Розумний хаб» — відкритий простір, де до повномасштабної війни відбувалися події, спрямовані на розвиток міста та його мешкан_ок. Коли в місто зайшли росіяни, хаб і дворик стали осередком волонтерської роботи.
«Тут гуртувалися люди, збиралися різні речі, обладнання, гуманітарна допомога. Через те, що дворик закритий і до нього немає доступу ззовні, він став вдалим місцем для того, аби безпосередньо робити коктейлі Молотова. Тут постійно були люди, які хотіли бути чимось корисними і причетними до спротиву. Дворик дуже об’єднав людей, які не хотіли “русского міра”. Коли нам приходив запит від військових на рації, ліки чи щось інше термінове, ми одразу постили це в наших соцмережах і закривали екстрені потреби. Це закрутилося на місяці. Звісно, якби ситуація повторилася, протоколи безпеки були би зовсім іншими. Люди йшли на великі ризики — це було і відважно, і легкодумно водночас», — пригадує Альона Сергієнко.
Тут має бути галерея № 3
6 квітня 2022 року українське військо повністю звільняє Сумську область від росіян. Через пів року після цього команда дворика на Кузнечній починає його трансформацію. Спершу знайшли гроші на його облаштування, асфальт, розробили бренд-стратегію, залучили дизайнерку та розробили проєкт.
«Нам дуже хотілося не розгубити ці корисні зв’язки та спільноту, яка прагне бути причетною до змін. Для нас виглядало абсолютно логічно, що цих людей потрібно продовжувати гуртувати — а волонтерський штаб має перерости в щось більше та масовіше, аби долучати до своїх ідей інших небайдужих людей. Дворик був абсолютно логічним місцем для того, аби бути серед своїх і заряджатися проактивним настроєм», — каже Альона.
Поступово команда налагоджувала процеси і почала організовувати культурні та соціальні події. Серед інших були лекції з історії Сумщини та Слобожанщини, події про психологічну стійкість, концерти місцевих артист_ок і запрошених з інших міст.
Дворик працює посезонно — у команди поки немає приміщення, куди можна було би переїжджати на зиму.
Торік, у 2023 році, весь прибуток із проведених у дворику подій спрямували на дофінансування соціальних проєктів у місті. Таким чином вийшло підтримати шість проєктів — від публікації книжки до облаштування кімнати реабілітації для військових.
Зараз ідея дворика стоїть на чотирьох стратегічно важливих китах: ідеї, люди, двіж та емоції.
«Люди мають обмінюватися ідеями, двіж має наштовхувати на емоції, щоб ці емоції трансформувалися в ідеї. Наша основна мета — забезпечити комфортне і безпечне місце для самовираження та зв’язків. Щоб люди могли змінювати місто, виходили звідси з класними ідеями і ставали драйверами змін», — каже Альона Сергієнко.
Зараз, враховуючи інтенсивність обстрілів росіянами області та міста, у команди сформовано два плани розвитку простору — оптимістичний та песимістичний. Оптимістичний означає, що з містом і в місті все буде гаразд, і можна буде запрошувати артист_ок і місцеві бізнеси проводити події, аби закривати потребу людей у житті та в соціалізації. Амбітний план — забезпечити функціонування дворика на кожен тиждень з травня по вересень. Песимістичний — якщо безпекова ситуація в місті цього не дозволить. У цьому випадку команда планує робити принаймні те, що може. Здаватися ніхто не планує.
Слідкуйте за новинами про дворик на Кузнечній на його сторінці в інстаграмі.
Ця публікація стала можливою завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український Жіночий Фонд. Відповідальність за зміст інформації несе Cedos. Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди ЄС і УЖФ.
Чільне фото: Цукр
